Учебники. Самоучители. Грамматики. Словари

Підручники. Самовчителі. Граматики. Словники

• Нарис кримськотатарської фонетики, морфології та правопису. Олександр Гаркавець .doc 188 KB (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr) (uztr) (qyp)
• Українсько-кримськотатарський словник на 10 000 слів. Сейран Усеїнов, Вадим Миреєв, 2002 .doc 354 KB (qyp) (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr), як програма .exe 832 KB (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr)
• Українсько-кримськотатарський розмовник. Т. Кандимов, С. Кандимова, 2006 ^нове .djvu 968 KB (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr)

Вспомогательное / Допоміжне

• Стаття про кримську мову у вікіпедії (ukr) (rus) (crh)
• Форумы, где помогут с крымскотатарским / Майдани, де допоможуть з кримськотатарською (medeniye.org) (crimean.org) (lingvoforum) (qmusic)
• Історична топонімія Криму. Александр Горяинов, 2007 .pdf 791 KB (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr) (uztr)
• Транслитерация (mejlis.org)
• Справочник перевода кириллица-латиница (mejlis.org)
• Интернет-магазин крымскотатарских книг (turkolog.narod.ru)

Если ссылка битая, пишите - сразу заменим.
Якщо посилання бите, пишіть - відразу поміняємо.

Јакшчо комусь потрібно, відразу надішльу на мило. Відписујтесь.

9 листопада - день вшанування преподобного Нестора Летописца. В Украине на официальном уровне этот день посвящён собственно украинскому языку и письменности, шо тем не менее, не даёт права забывать и за другие руськие языки. И кода борьба за панування московского языка на Украине обретает до неприличия политические цели, совсем мало места остаётся для реальной культурной поддержки. Равноправие языков? Ближе до дела! Иметь возможность приобрести произведения Шевченка как на украинском, так и на русском - вот оно, равноправие. Кинувшись однажды в поисках такого, как оказалось, чуда-юда, по книжным магазинам, и по букинистическим базарам, приходишь к ужасу: не существует такого, нема в продаже. И де же поддержка русского языка Украины - в антидержавных митингах, оскорблениях коренных языков, фашистких русских маршах, или в томике „Кобзаря” - душе Украины на языке, понятном 270 миллионам людей?

Таблицю задоволення освітніх потреб росіян в Україні та українців в Росії у 2008-2009 навчальному році підготовлено за даними Головної служби з питань гуманітарного розвитку.



<img src="http://pics.livejournal.com/riwnodennyk/pic/0004y7fe">


( Read more... )
І це при тім, шчо справжньу кількість русинів-украјінців на Московшчині можна оцінити шчонајменше в 15 мільјонів. Наприклад, за переписом лише десьать год тому охвіціјна чисельність становила мајже вдвічі більшу цихру (до 5-ти мільјонів).

За навідкоју http://kotyhoroshko.livejournal.com/345677.html через пана polar_bird</div>

Хату давно вже полишили, а особливості правопису лишилися.

Садібної ділянки Цыганков Гаврил Васильевич
по вул. Шевченко №63 Квартал №347
Місто Луганск УСРР


Маштаб 1/500

Перевірив
Технік Інспектор

Здіймання зробив та плян склав
Технік Інвентарізатор

Серед помічених цікавинок:
* доволі об’єктивна, як на радянську добу, розселеність русинів-українців;
* окремий нарід латгальців (у Латвії).

Джерело: Географический атлас СССР для средней школы. Главное Управление Геодезии и Картографии при СНК СССР. Москва. 1941

Кльучовиј папірець дльа школьарів 2009 року випуску вигльадав так:

Зворотніј бік:

Мова українська — така сама хвікція, як і мова російська (российский язык). Ці поняття визначають лише належність мови до певної держави і є занадто абстактними в умовах двоєтнічного (християно-словлянського та іслямо-тюркського) суспільства України-Руси та багатоєтнічного люду РФ. Можемо з певністю говорити принаймні за три українські мови: русько-українську (нинішня „українська”, мова корінних русинів-українців), кримсько-українську (нинішня „кримськотатарська”, мова корінних кримців) та московсько-українську („Ukrainian Russian”, різновид московської мови на русинсько-українському мовному та етнічному ґрунті: „шо такоє?”, „та хто он такой!” тошчо).

Київський універ першим цього року оголосив підсумки вступної кампанії. Серед усих напрямів найкрашчого вишу України-Руси найнижчий прохідний бал має «Російська мова і література та іноземна мова», яка обов’язково йде в парі з иноземною мовою, аби мати хоч якийсь попит. Становисько в областях з чисельною москальською громадою шче більш безрадісне. Навіть Къырым чітко й однозначно сказав свою думку шчодо московської мови — недобір.

Прямо таки хрестоматійний приклад із дитячої книжки. Зобижати слабшого - гостей з Ахрики, Индії чи Китаю, які не несуть жодної шкоди Україні, і зазвичай безповротньо вертаються на батьківщину після навчання - усе, на що здатні так звані скінгеди. Поки в трамваях не почнуть відчайдушно мочити гаркавих і викладати видиво в інет, на Вкраїні-Русі антисемітизму нема. Як нема і справжніх хвашистів, а не жмені хуліганів.

По всій Україні-Русі добрий дядя Арсеній «рятує країну». Але в Луганському по-реґійональному чи то по-жидівськи «спасаїть страну». Навіть у рускаязичному Харькові ще «рятує країну», а тут - годі, уже з іншого боку межі данбаської резервації. Ну нє, так діло далі не піде. + голос за Тимошенчиху. Хоча, звісно, її біґбордів іще не бачили, проте такоого нахабства й зневаги до русинів-українців, наскільки пам’ятаю, вона собі допоки не дозволяла.

За навідкою пана radota_indrin .

Знайшла оце Тимошенчиха чим прославитись наостанок. Хай би їй очі повилазили. У порівнянні з минулими версіями, які до нас спускали в останні роки, лише козак суттєво поґлямурнішав. Очевидно, відтепер цю українську «капусту» пхатимуть куди тільки можна, від печаток до пашпортів. Що власне подає надію на очищення ідейної чистоти єдиного святого руського символу - тризуба без усіляких там орнаментів, фльори та хвавни.

Навіть герб Лєтуви не обходиться без нашого тризуба. Їхній король Гедимін, який правив у 1316-1341 роках, видавав його, звісно, за свій особистий знак.

Чим підвів оце так конкретно Лєтуву. Ганьба тим Гедиміненкам до сьомого покоління! Усі освічені люди знають, що це герб України, хоч як його там не крути. Вільня - українськє място, а Лєтува - закордонна автономна републіка України-Руси. І хай хто що скаже :)

Головний жид дізайнєр Расєї Артем Лебідів замутив у себе опитанку про те, чи є в кого корені в Україні. http://tema.livejournal.com/388158.html Понад 90% відповідають, шчо так. І це зважаючи на коротку родовідну пам’ять, тобто принаймні або дід, або бабця з України, а часто взагалі чистокрівні українці. Певно, останні справжні москалі доживають всій алкашний вік у глухих селах. І ними керують українці. Освічений загал Расєї за своїм походженням подібний до такого на наших південних і східніх кресах. Якщо Юзівка в складі України, із таким успіхом може бути й Твер, Новгород чи Ханти-Мансійське. Шче прийде час роздавать українські пашпорти.

Співвідносьачи відсоток мешканців Украјіни-Руси відповіднојі національности та відсоток учнів відповідноју мовоју у 2007/08 шкільному році отримујемо, же право на навчанньа рідноју мовоју мајуть:
116% угорців, 107% москалів, 103% русинів-украјінців, 70% румунів та молдован, 25% кримців, 10% льахів. А інші, јасна річ, вчатцьа вишчезазначеними мовами.

Чого це так мадјари вперід вилізли, га?

Сьогодні на вулицях міста надибав табличку, шчо спочатку здивувала, а тоді добряче посмішила. Раніше, пам’ятаю, лякали „Тут живе дуже-дуже злая сабака. Гав-гав!” або в крайньому разі „Тут живе вітаран УПА Втарой Атєчєствіннай Вайни”. А теперя, пішла гинакша мода, вішають напис „Я гаварю па-русскі”. І це в Луганському! Хе-хе.

Торішні, спровоковани Москвою, але тим не менш шчири вибух русинства на Закарпатті був лише першою ластівкою відроџенньа Руського імени по всій Вкраїні-Русі від Воєводини до Зеленого Клину. Від того, чи внутрішні, чи зовнішні сили очолють цей рух, і залежитиме подальша доля нашого народу.

На Вкраїні існує дві мови: українська та матюки. Якшчо матюки потрапляють в українську - це суржик.

Головна хвороба україно-руського народу - самокритичність. Стає дедалі моднішим лаяти свій уряд і владу, хоча життя таке саме, як і вчора. Замість того, шчоби порадіти за перемогу Шахтаря, усі кинулись вишукувати кількість іноземців в команді. Це в мене шчось перемкнуло, чи це дійсно нова епідемія? Питаю самокритично.

Шчо таке суржик? Він був, є і буде суто явишчем людської психольоґії, самовизначення себе у суспільстві. Описати його жодними мовними визначеннями неможливо, шчо саме по собі смішно, бо ту саму україно-руську балачку один може назвати, як належе, мовою, а гинший ту саму - суржиком. Іменувати свою рідну мову суржиком є легким виправданням, аби сказати, шчо я - ні те, ні се, і з того ніби виплива, шчо літературною мовою має обов’язково стати московська. «Перейти з суржику на українську мову», - про таке часто можна почуть, а чи чули ви колись за «перехід з суржику на московську», як і відбувається у 99% випадків? Ясна річ, ні, бо це така ж звична річ, як сходити в убиральню чи помити руки. Ті люди вже давно голосють про права москвомовного населення і бажають не згадувати про своє суржикомовне дитинство (а власне україномовне, шчо підсвідомо чудово розуміють), як страшний сон. Суржик став конче потрібний як явишче самопринизливе, наче гріх, який треба спокутувати все життя, і вигадують його аж ніяк не москалі, і не свідомі українці-русини, а самі його «мовці». Боротися з суржиком неможливо і непотрібно. Не дарма, на півдні України суржиком називають не балачку, а саму людину, так би мовити наційональність - суржик і суржичка. Скільки в людини буде поваги й любови до рідної землі, рівно настільки на Україні-Русі буде менше і суржику.

Рух держав від капіталізму до соціялізму-комунізму або від комуно-соціялізму до капіталізму є нічим іншим, як проявом максималізму та руху від противного, лише у маштабі всієї нації. Смішно, як на нас, споглядати, шчо головними захисниками державности Каталонії, Басконії чи Малої Британії стають партії, які деклярують ідеольоґію соціялізму і комунізму. Леґендарна баскійська ЕТА шчиро вірить у марксизм-ленінізм. Анальоґічні погляди має і Кудська робітнича партія. Тобто борючись за незалежність, країни вимушені займати позицію, протилежну існуючій у державі. У той же час по всій, колись підмосковній, східній Европі, навіть у східній Німеччині, на засадах наційоналізму стоять переважно праві партії.

Незалежно від ідеольґії кожна країна завжди житиме на такому рівні, якого гідний сам її народ. Скажіть, будь ласка, шчо спільного між країнами, де нині при владі комуністи: Кипром, Молдовою і Китаєм? А чому ж українські чи московські «комуністи» не дуже й линуть до співпраці з Молдовою і Китаєм, а вподобали собі геть інший міт - московський імперіялізм? Наційональна ідея настільки проста і очевидна, шчо певна права чи ліва ідеольоґічна оболонка є лише природнім захистом для будь-якої наційональної партії. Єдиними конкуруючими ідеольоґіям завжди були, є і будуть: наційоналізм і байдужість до народних інтересів.

Так само і відносна модність правої ідеольоґії та сильної руки нині на Україні не можна обґрунтувати жодними рисами української культури чи ментальности. Проте відхід від соціялізму вже дає свої плоди: ВО «Свобода» стоїть на засадах соціялізму - і це лише перша ластівка. Можна спрогнозувати, шчо років за 20 чи 30 серцями українців-русинів від Карпат до Тихого океану заволодіє така собі Руська комуністична партія, яка матиме достатньо сили, аби відновити нашу могутню Україно-Руську державу, відбиваючись ленінськими настановами про право народу на самовизначення.