riwnodennyk

Учебники. Самоучители. Грамматики. Словари

Підручники. Самовчителі. Граматики. Словники

• Нарис кримськотатарської фонетики, морфології та правопису. Олександр Гаркавець .doc 188 KB (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr) (uztr) (qyp)
• Українсько-кримськотатарський словник на 10 000 слів. Сейран Усеїнов, Вадим Миреєв, 2002 .doc 354 KB (qyp) (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr), як програма .exe 832 KB (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr)
• Українсько-кримськотатарський розмовник. Т. Кандимов, С. Кандимова, 2006 ^нове .djvu 968 KB (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr)

Вспомогательное / Допоміжне

• Стаття про кримську мову у вікіпедії (ukr) (rus) (crh)
• Форумы, где помогут с крымскотатарским / Майдани, де допоможуть з кримськотатарською (medeniye.org) (crimean.org) (lingvoforum) (qmusic)
• Історична топонімія Криму. Александр Горяинов, 2007 .pdf 791 KB (rpd.de) (rpd.com) (fs.uz-tr) (uztr)
• Транслитерация (mejlis.org)
• Справочник перевода кириллица-латиница (mejlis.org)
• Интернет-магазин крымскотатарских книг (turkolog.narod.ru)

Если ссылка битая, пишите - сразу заменим.
Якщо посилання бите, пишіть - відразу поміняємо.

Вопрос к украинским читателям: хто знает, как по-русски будет «чернобрывцы«? :-)

Именно об этом языке, де семечки берут жменями, одежду вешают на тремпеля и сегодня едят вкусные пасхи, пойдёт речь.

Язык знаком всем живущим в Украине, так и вне её пределов (везде, де живут украинцы). Русские филологи назвут его просто нелитературной нормой, но он чувствует себя стабильно, являясь не только набором диалектизом, а фактически нормой русского разговорного языка в Украине. Типический носитель может называть себя по национальности как русским, так и украинцем. Он будет утверждать, шо говорит на русском языке, но любой москаль сразу почувствует разницу. Подавляющее большинство его особенных слов и других свойств - из украинского языка.

Общая лексика( развернуть словарь )

Основная масса слов распространена везде, де исторически большинство населения составляют выходцы с Украины: на Кубани, Западной Сибири, Дальнем Востоке, Ростовской, Воронежской, Белгородской областях и т. д. Тем не менее, последние годы тоже вносят новые пласты лексики в укрусский язык. Словарь в живой стадии, поэтому уточнения и дополнения приветствуются, знаками "???" обозначены спорные места. Словарь не претендует собрать все, отличные от московских, слова, употребляемые в укрусском языке. Речь идёт о наиболее широко распространённых и въевшихся словах, которые сами носители укрусского далеко не всегда могут идентефицировать как чисто украинские, не свойственные московскому языку.

По можливості бльоґ продовжуватиму на Вордпресі:
http://riwnodennyk.wordpress.com/

Клясі у пятій наш бородатий веселий історик якось запитав, до складу якої ж губернії входило свого часу Луганське? Більшість кричала: Харків. Та ні, каже він, усе-таки до Катеринославської, і тикав на місце над дошкою, де і висів герб Луганського, кутку якого намальований малий герб Катеринославської губернії — вензель Катерини ІІ. Цей симвіл койде зберігся і на старих будівлях Січеслава, наприклад земській лікарні.






Тож до поїздки Січеслав уявлявся лише як колишня "столичка", на краю губернії якої багато десятиліть жило собі місто Луганське. У результаті кількість досі невідвіданих областей України скоротилася до чотирьох. Хаджибейшчина, Закарпаття, Кіровоградшчина та Миколаївшчина чекають попереду :)


( Read more... )

Повний хвото-звіт, як завше, на http://picasaweb.google.com/riwnodennyk

Докотилися... :) Колись зайшовши до компютерної крамниці в око впало чорне безпровідне комбо (клявіятура + миша) за доволі помірну ціну. Та це все нічого, якби не літери на клявішах. Англійські та українські, все, ніяких Э, Ы чи Ё! Відразу згадалась давньошня ситуяція, як один луганець у крамниці вибирав клявіятури та люблязно нагадував продавцеві: шоб нє била нікакова українскава язика, а то я тібє ету клавіатуру аб голаву разабю!

18 липня 2010 р. приблизно о 3.30 ранку внаслідок підпалу знищено дерев’яну будову храму на честь Архістратига Божого Михаїла на околиці м. Луганська. Будівництво першого в Луганську дерев’яного храму Київського Патріархату знаходилося на завершальній стадії – залишалося лише встановити купол. За свідченням сторожа вночі до нього вдерлося двоє невідомих, які його побили, а потім з каністр облили будівлю храму та дерево, призначене для будівництва, і підпалили. Внаслідок пожежі будівля згоріла практично повністю. За словами єпископа Луганського Тихона збитки становлять понад 300 тис. гривень.

Сторож знаходиться у реанімації. На місці пожежі працюють правоохоронці та експерти. В міру надходження інформації Церква.info повідомлятиме про подробиці події.

Варто нагадати, що за останній час було спалено храми Київського Патріархату в Сумах та Маріуполі. В першому випадку було доведено провину священнослужителя Московського Патріархату, який виступив замовником підпалу. В другому випадку винуватців не було знайдено.

http://cerkva-lg.livejournal.com/20888.html

UPD Більше правди тут: http://chornogora.livejournal.com/668257.html

Де межа русько-української та москальської мов? Хтось каже, що окання, хтось за будь-яке московське запозичення записує місцеву говірку в суржикомовних.

А в нас своя відповідь: українська мова там, де кажуть "ШО!"

Цікавий, безперечно український, ідійом являє собою ростівська міська говірка. Ніби й "шо" та [г] такі самі, як у Луганському, але голосні звучать зовсім інакше, по-московськи. Надто субєктивно, да.

Білгородські селюки пнуться до Харкова, білоруси їдуть у Київ, молдовани лізуть до базарів та узбережжя Хаджибея-Одеси. Є цьому приємному явищу і прикрий виняток: рівняти Луганську область до сусідньої Ростівської з РФ - хто з обєктивно економічних причин, а хтось прикриваючи ними політичні. Створити такий єврореґійон "Донбас" з Луганської та Ростівської областей - не перший рік з цим носяться реґійонали. Це при союзі ростівчан не задовільняли порожні полиці в себе, і вони скуплялися в нас, бо постачання у Ворошилівградській області було на рівень ліпшим. Теперь ми "виграємо" лише на певній дешевизні товарів, і ростівці їздять значно рідше. Ростівська більша за нашу вчетверо, та й за населенням двічі. І коли за діло беруться реґі - усім ясно, хто в такому єврореґійоні має бути лідером.

Що кидається в очі, порівнюючи вулиці Ростова та Луганського? Відкинувши всілякі ідейольоґічно-державні штуки, це засилля кавказців та калмиків (а в нас у Лузі зате студенти-ніґерійці та -индійці). Але такого ось, вибачте, не дозволяємо:



Фашистська держава? Ні, дякую.

Етнічна довідка: за Всесоюзним переписом-1926 у дінському Ростові мешкало 20% русинів-українців, на 1923 в Луганському лише 7%.

Передвиборча компанія Тимошенчихи на Луганщині минула під провокаційним та доволі неочікуваним, як на урядову людину, гаслом: Тімошенко побідіт - Луганшіна побідіт. Та вдалося здобути лише +півтора відсотки до свого рейтингу, лоскочучи таким чином місцеві регіоналістичні насторої. Така новаторська практика чітко показала: край Сосюри й Жадана до невтрального, немосквохвільного регіоналізму шче не готовий.
Тим часом, вітаю всіх із 92-ю річницею відновлення назалежности Вкраїни!